Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/13686
Назва: | УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ В КОНТЕКСТІ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ |
Інші назви: | IMPROVING THE MANAGEMENT OF FINANCIAL RESOURCES IN THE PUBLIC SECTOR IN THE CONTEXT OF STRENGTHENING THE FINANCIAL SECURITY OF BUSINESS ENTITIES |
Автори: | Дем’янишин, В.Г. Костецький, В.В. Дем’янишин, В.В. |
Дата публікації: | 2022 |
Назва журналу: | ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА |
Випуск №: | 4-2022 |
Анотація: | умовах трансформації ринкової економіки та реалізації прагнень України до інтеграції вітчизняної економіки до ЄС однією із важливих проблем, яку доцільно вирішити в найближчий час, є удосконалення управління фінансовими ресурсами у державному секторі в контексті зміцнення фінансової безпеки суб’єктів господарювання. Якщо у приватному секторі ці питання вирішують оперативно, оскільки власники проблеми фінансових ресурсів та фінансової безпеки в ринкових умовах тримають у центрі уваги, то у державному секторі, у зв’язку з низькою якістю менеджменту, пов’язаною з суб’єктивними та об’єктивними чинниками, цими питаннями займаються досить пасивно. Внаслідок цього якість управління фінансовими ресурсами та стан фінансової безпеки суб’єктів господарювання державної й комунальної форм власності вимагають поглибленого наукового дослідження, розробки дієвих практичних заходів, які б дали можливість підвищити ефективність використання цих ресурсів, забезпечити їх належне збереження; попередити фінансові зловживання стосовно фінансових ресурсів; своєчасно виявити фінансові загрози, виклики, ризики, у міру можливості їх попередити; мінімізувати негативні наслідки їхнього впливу на стан фінансової безпеки. Потребує вирішення теоретична і методологічна база розробки досліджуваної проблеми. Сучасна економічна теорія не виробила єдиних концептуальних підходів до трактування фінансових ресурсів та фінансової безпеки суб’єктів господарювання, внаслідок чого важко сформувати чіткий предмет наукового дослідження. А це не дає можливості виділити найважливіші аспекти, найслабші ланки та місця управління, сконцентрувати увагу саме на їхньому вирішенні, а не розпорошувати увагу на другорядних напрямах, встановити предметно-наслідкові зв’язки й акцентувати зусилля на подолання причин всіляких негараздів, після чого розбиратися з наслідковими явищами та результатами. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/13686 |
Тип: | Стаття |
Розташовується у зібраннях: | ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА – № 4 2022 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
980-2045-1-SM.pdf | 748,85 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.