ГЕНДЕРНА ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ВИКЛИКИ ТА НАЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ

Abstract

Конкурентне позиціонування національної економіки у світовому господарстві неможливе без подолання гендерного розриву в основних сферах життєдіяльності: політичній, економічній, культурній, ментальній. Для його оцінювання використовують глобальний індекс гендерного розриву, що розраховується Світовим економічним форумом з 2006 року. Він дозволяє відслідковувати динаміку досягнення гендерної рівності за чотирма показниками: економічна участь; розширення прав і можливостей у політиці; рівень освіти; доступність до медичних послуг; тривалість життя. За оцінками Світового економічного форуму, глобальний гендерний розрив1 для 150 країн світу у 2022 році становив 68,1 і для його подолання потрібно 132 роки, тоді як у 2020 році для його подолання експерти встановлювали 100 років [1]. В розрізі регіонів лідерами гендерної збалансованості є Західна Європа з індексом гендерного паритету 77,6 %, далі в рейтингу знаходяться країни Північної Америки (76,4 %), Латинської Америки Карибського басейну (72,1 %), Східна Європа та Центральна Азія (71,2 %), Східна Азія та Тихоокеанський регіон (68,9 %), Африка південніше Сахари (67,2 %), Південна Азія (62,7 %). Близький Схід та Північна Африка залишається регіоном з найбільшим гендерним розривом (60,9 %). Згідно з прогнозами, гендерний розрив може бути подоланий через 52,1 років у Західній Європі, 61,5 років у країнах Північної Америки та 68,9 років у країнах Латинської Америки та Карибського басейну