WORLD EXPERIENCE OF CARBON TAXATION AND ITS IMPLEMENTATION INTO DOMESTIC PRACTICE

Abstract

Глобальною світовою проблемою, яка наразі не сходить з повістки дня засідань усіх найбільших міжнародних організацій, різних світових форумів, громадських рухів, наукових досліджень, є проблема викидів у атмосферу парникових газів, обсяги яких продовжують невпинно зростати, незважаючи на всі зусилля, що вживаються світовим співтовариством зі стримування негативних змін клімату. Чітко усвідомлюючи гостроту проблеми розвитку парникового ефекту та викликаних ним негативних екологічних наслідків для планети та людства, на міжнародному рівні ініційовано запровадження податку на викиди вуглецю як одного з інструментів державного регулювання впливу суб’єктів господарювання на навколишнє середовище. Ініціативу підтримано більшістю країн світу, не виключенням стала і Україна. Першою країною, яка запровадила податок на вуглець, стала Фінляндія (1990 р.) [1]. Потім його запровадили: Швеція та Норвегія (1991 р.); Данія (1992 р.); Польща (1993 р.); Латвія (1995 р.); Словенія, Австрія та Нідерланди (1996 р.); Словенія (1997 р.); Німеччина та Італія (1999 р.); Естонія (2000 р.); Великобританія (2001 р.); Швейцарія, Ліхтенштейн та Хорватія (2008 р.); Ірландія та Ісландія (2010 р.); Україна (2011 р.); Франція (2014 р.); Португалія (2015 р.) і т.д. [2]. Натомість, не дивлячись на його вже досить тривале існування, даний податок дотепер лишається предметом гарячих суперечок серед науковців та практиків, особливо в частині його здатності стримування темпів нарощування викидів парникових газів. У зв’язку з цим, вважаємо за необхідне зупинитись на вивченні механізму оподаткування викидів вуглецю та можливості забезпечення його дієвості в галузі скорочення шкідливих викидів, боротьби із забрудненням навколишнього середовища та негативними кліматичними змінами як в Україні, так і у світі загалом.