ДЕРЖАВНА АГРОПРОДОВОЛЬЧА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Abstract

Вступ. Результатом агропродовольчої політики країн світу є ефективність та дієздатність внутрішнього агропродовольчого ринку. Такий ринок має досить складну та багатогранну систему, при цьому в кожній країні є свої особливості його формування, функціонування та захисту, що потребує більш детального вивчення. Методи. В процесі проведення дослідження застосовувалися такі методи: порівняльний аналіз – для дослідження методологічних підходів, концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячених особливостям державної політики по відношенню до аграрного сектора економіки України та країн із різним ступенем економічного розвитку; логіко-семантичний – для поглиблення понятійного апарату при формулюванні головних складників механізму агропродовольчої державної політики; формалізації – для дослідження порядку державної політики підтримки аграрного сектора, його механізмів, суб’єктів та об’єктів шляхом відображення їх значення і будови із застосовуванням професійної символіки; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і формування висновків. Результати. Встановлено, що, незважаючи на наявність глобальних продовольчих процесів, у кожній країні існують власні правила, тенденції, принципи та закономірності формування агропродовольчої політики (внутрішньої та зовнішньої) та функціонування внутрішніх продовольчих ринків. Доведено, що єдиною метою, якої дотримується агропродовольча система та продовольчий ринок світу, є гарантія забезпечення населення необхідним основним продовольством на мінімально достатньому рівні.