Молочна продуктивність корів різного походження

Abstract

Вівчарство – важливий напрям тваринництва, однак має чимало проблем. Сьогодні ця галузь є досить перспективною, проте потребує державної підтримки, це в свою чергу сприятиме зниженню собівартості продукції вівчарства та зростанню прибутків. За даними Державної служби статистики України до 2020 року спостерігається постійне скорочення поголів’я овець, а вже з 2021 року в усіх категоріях господарств його чисельність зростає. Варто відмітити, що промислове ведення вівчарства у Хмельницькій області активно почало розвиватися з 2021 року, завдяки державній підтримці. Так, поголів’я овець в

усіх категоріях господарств з 2020 до 2022 р. зросло на 13,5 тис. гол., у підприємствах – на 12,6, у господарствах населення – на 0,9 тис. гол. Ситуація з вівчарством значно погіршилася з моменту повномасштабного вторгнення. Через пряму агресію ворога Україна втратила 30 % поголів’я овець. Падіння цін, розрив логістичних ланцюгів – створило великі проблеми. Вагомою проблемою галузі вівчарства є зменшення якісного племінного поголів’я. Чисельність племінних овець в Хмельницькій області на початок січня 2023 року становила 12300 тис. гол. Це на 650 тис. голів менше порівняно із 2022 роком. Припинили своє існування племінні господарства з розведення таких порід, як асканійська м'ясо-вовнова з кросбредною вовною, північно-кавказська та мериноландшаф. Проте з 2020 року було створено нові племрепродуктори з розведення овець романівської породи та дорпер. За даними статистичного аналізу, виробництво баранини та козлятини у господарствах усіх категорій Хмельницької області з 2000 до 2021 р. залишається на однаковому рівні – 0,2 тис. т у забійній масі. За 2022 рік виробництво вовни в усіх категоріях господарств становило 5 т, що на 24 т менше порівняно із 2000 роком. Виробництво вовни у підприємствах та господарствах населення за 2018 рік було в межах 1 та 5 т, це менше порівняно із 2000 роком на 20 та 3 т відповідно. З 2019 року у підприємствах та господарствах населення взагалі припинили виробляти вовну, так як це економічно не вигідно. Що стосується середнього настригу вовни від однієї вівці, то за 2022 рік в господарствах усіх категорій він становив 0,3 кг, що менше ніж у 2000 році на 1,9 кг. Така ситуація пояснюється низькими закупівельними цінами та відсутністю належного ринку збуту вовни, що негативно впливає на зацікавленість товаровиробників.