ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ БІОЛОГІЗАЦІЇ ПРИ ВИРОЩУВАННІ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Abstract

Продуктивність пшениці озимої залежно від елементів біологізації при вирощуванні в умовах Лісостепу західного – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 «Агрономія» – Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», Кам'янець-Подільський, 2023. Актуальними є питання впровадження елементів біологізації при вирощуванні пшениці озимої. Важливим аспектом є підбір сортів для конкретних грунтово-кліматичних умов зони, порівняльна їх оцінка за показниками урожайності та якості зерна. З метою часткового скорочення хімічних засобів захисту рослин при максимальному використанні біологічних фaктoрів підвищення родючості ґрунтів, що не мають негативного впливу на екологію природного середовища і суттєво поліпшують умови формування врожаю, вивчено вплив біологічно активних препаратів та визначено оптимальні способи їх застосування. Метою наших досліджень було встановлення залежності показників формування продуктивності рослин різних сортів пшениці озимої, біометричних показників та урожайності сортів пшениці озимої залежно від способів застосування біологічно активних препаратів в умовах Лісостепу західного. Дослідження включали вивчення впливу біологічно активних препаратів: Триходермін, Агат 25 К та ПМК-ЗР за різних способів їх застосування (обробка насіння, обприскування посівів, обробка насіння+обприскування посівів) на трьох сортах пшениці озимої: Аріївка, Здобна, Кубус. Дослідження виконувались впродовж 2019–2022 років в умовах СФГ «Медобори Поділля» Кам'янець-Подільського району Хмельницької області с. Гуменці (згідно укладеного договору про співпрацю). Уперше для умов Лісостепу західного встановлено зміни росту й розвитку рослин пшениці озимої залежно від сортових особливостей та

3 способів застосування біологічно активних препаратів; досліджено особливості формування фотосинтетичного потенціалу рослин пшениці озимої залежно від біологічних факторів; описано параметри лінійного росту рослин пшениці озимої залежно від організованих факторів; встановлено динаміку виходу сухої речовини рослин у розрізі варіантів; обґрунтовано формування урожайності та якості зерна залежно від впливу досліджуваних факторів; проведено енергетичну та економічну оцінки елементів технології вирощування досліджуваних сортів пшениці озимої. Удосконалено елементи технології вирощування сортів пшениці озимої. Набули подальшого розвитку наукові положення щодо формування

високоякісного врожаю сортів пшениці озимої в конкретних грунтово- кліматичних умовах.

В трифакторному польовому досліді вивчали продуктивність сортів пшениці озимої залежно від способів застосування біологічно активних препаратів в умовах Лісостепу західного. Облікова площа ділянки 50 м2 . Повторність чотириразова. Облік урожаю здійснювали методом поділянкового обмолоту. Всі обліки, спостереження та аналізи здійснювались відповідно загальноприйнятих методик. Встановлено, що в середньому за роки досліджень максимальна польова схожість пшениці озимої 86,3% була у сорту Здобна при передпосівній обробці насіння біопрепаратом Триходермін, перевищення контролю становило 5,7%. Спостереження за тривлістю міжфазних періодів пшениці озимої показали, що максимальна різниця між варіантами досліджень була під час проходження періоду кущіння-вихід у трубку. Вегетаційний період скоротився на 2–4 доби на варіантах обробки насіння біопрепаратом Триходермін, обприскування та дворазової обробки препаратами Агат 25 К та ПМК-ЗР. Зафіксовано, що максимальне збільшення площі листкового апарату було у сорту Аріївка на варіантах дворазової обробки препаратами; Агат 25 К

4 та ПМК-ЗР, перевищення контролю становило відповідно: 5,4 та 5,5 тис м 2 / га. Визначено, шо оптимальний вихід сухої речовини за його ообліку у фазі цвітіння був у сорту Здобна при дворазовій обробці препаратами: Агат 25 К та ПМК-ЗР, показник становив 8,2 і 8,1 т / га, а перевищення контролю – 0,9 т / га. Найвищим фотосинтетичний потенціалом 0,79- 0,88 тис м 2 /га × діб характеризувався сорт пшениці озимої Здобна, максимальний ефект отримано від дворазової обробки препаратом Агат 25 К з приростом до контролю 0,9 тис м2

/га × діб.

Доведено, що на варіантах з обприскуванням посівів та дворазовою обробкою препаратами Агат 25 К та ПМК-ЗР отримано максимальні показники кількості зерен в колосі, у сортів: Аріївка – 27, 2–28,1 шт, Здобна – 29,4–31,1 шт, Кубус – 28,4–29,6 шт, тобто з перевищенням контролів на 3– 5 шт. з колосу. Встановлено, що в умовах Лісостепу західного доцільно вирощувати сорти пшениці озимої Здобна та Кубус, які сформували середню урожайність зерна в середньому за три роки досліджень 5,1–5,5 т/га. Найбільш доцільно при вирощуванні цих сортів застосовувати дворазову обробку (насіння+посів) біологічним препаратом ПМК «Захист рослин», яка забезпечила прирости урожайності 0,9 т/га. В результаті проведених аналізувань визначено, що найбільша маса 1000 зерен була у сорту пшениці озимої Кубус, на контрольних варіантах показник маси 1000 зерен склав 45,3 грам. Реакцію на біопрепарати краще виявив сорт Здобна, обробка насіння біопрепаратом Триходермін сприяла підвищенню показника на 11,5 грам, а обприскування вегетуючих рослин та дворазова обробка (насіння+посів) – на 1,8–2,0 грам, тоді як на сортах Аріївка та Кубус показник підвищився відповідно на: 0,7 та 0,5–1,0 грам. Підтверджено, що застосування біологічних препаратів сприяло підвищенню вмісту білка на 0,2–0,8%. Найбільший вміст білка в зерна пшениці озимої був у сорту Аріївка на варіанті обприскування посівів та

5 дворазової обробки (насіння+посів) препаратами Агат 25 К та ПМК-ЗР, показник складав 13,8–14,0%, тобто з перевищенням контролів на 0,7–0,9%. Оптимальний вміст сирої клейковини відмічено у сорту Здобна, і найменший – у сорту Кубус. Сорт пшениці озимої Аріївка щодо впливу біологічних препаратів на вміст клейковини, виявився найбільш пластичним, оскільки перевищення контролів склало 0,4–1,5%.