Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/12236
Назва: | ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОРТІВ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО |
Автори: | Кучер, Ілля Павлович |
Дата публікації: | 2023 |
Ключові слова: | льон олійний, сорт, норма висіву насіння, мікродобриво, норма застосування препарату, площа листків, фотосинтетичний потенціал, біометричні показники, урожайність насіння, вміст жиру, економічні показники. |
Анотація: | Кучер І. П. Формування продуктивності сортів льону олійного залежно від технологічних заходів в умовах Лісостепу західного. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 – «Агрономія». Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», Кам’янець-Подільський, 2023 р. Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та практичному вирішенню наукового завдання, яке полягало у вивченні елементів технології вирощування, а саме нових перспективних сортів, встановленню оптимальних для них норм висіву насіння з метою максимальної реалізації генетичного потенціалу рослин в умовах Лісостепу західного України. У науково-дослідній роботі викладено результати досліджень з вивчення особливостей росту і розвитку рослин, формування фотосинтетичної діяльності та продуктивності сортів льону олійного. Визначено оптимальну морфологічну структуру рослин олійного льону, за якої відбувається найкраща реалізація генетичного потенціалу для кожного із сортів. Встановлено залежність між кореляційними та регресійними зв'язками між показниками урожайності льону та елементами технології, які вивчались, а також розраховані показники економічної та енергетичної ефективності посіву. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше встановлено технологічні особливості формування високої (понад двох т/га) продуктивності льону олійного сортів: Водограй, Живинка та Світлозір. Проведено порівняльний аналіз морфологічних особливостей різних сортів льону олійного. Встановлено залежність своєрідних ознак росту і розвитку рослин від досліджуваних факторів на процеси продуктивності 3 культури. Визначено і обґрунтовано оптимальні норми для трьох сортів льону олійного, що забезпечує максимальну урожайність та відповідну якість насіння в умовах Лісостепу західного. Встановлено кращий за ефективністю препарат серед досліджуваних борвмісних продуктів та обґрунтовано доцільність при позакореневій обробці у фазі бутонізації. Удосконалено окремі елементи технології вирощування рослин олійного льону шляхом взаємодії факторів – сорти, норми висіву і позакореневого підживлення в умовах Лісостепу західного. Набули подальшого розвитку питання реакції сортів на біогенні умови вирощування, комплексності технологічних прийомів продуктивного використання природних ресурсів: родючості ґрунту, вологи й сонячної енергії. Практичне значення отриманих результатів. За результатами досліджень запропоновано науково-обґрунтовані рекомендації виробництву щодо удосконалення окремих елементів технології вирощування льону на зерно за рахунок добору нових вітчизняних сортів, оптимізації норми висіву насіння і визначено ефективність застосування позакореневого живлення борними мікродобривами у вигляді позакореневого підживлення. Отримані результати будуть сприяти зростанню посівних площ, призначених для вирощування льону олійного на території Лісостепу західного. Це дозволить забезпечити необхідний обсяг високоякісної олії, що використовується не лише в харчовій чи фармацевтичній промисловостях, а й інших. На основі економічного та енергетичного аналізів доведена доцільність застосування окремих технологічних елементів у конкретних ґрунтово- кліматичних умовах вирощування, які забезпечують раціональність та високу окупність використання ресурсів. Оптимізовані елементи технології були впроваджені у виробництві в приватних сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області: у Деражнянському районі у ФГ «КАЛИНА Л» на площі 25 га, у 4 Ярмолинецькому районі, с. Пасічна у СФГ «МІЛ АГРО» на площі 25 га та Дунаєвецькому районі с. Балин у СФГ «С-ІВАНА» на площі 32 га, де забезпечили програмовану врожайність вирощуваних сортів понад 2 т/га, що підтверджено 3-ма актами впровадження. Дослідженнями встановлено, що норма висіву насіння 4 млн шт / га за різних погодних умов була кращою за показником урожайності насіння для сорту Водограй, а для сорту Світлозір – норма висіву 5 млн шт / га. Сорт Живинка за дощових умов потребує меншої норми висіву, а за рівномірного розподілу опадів і теплового режиму – навпаки більшої. Оптимальний вплив на збільшення врожайності льону олійного від застосування борвмісних мікродобрив отримано при обробці препаратом Borogreen L вищою нормою внесення 150 г/га діючої речовини бору, який дав результат 2,16 т/га, тобто з перевищенням контролю на 0,28 т/га, або у відсотковому співвідношенні – 15%. Щодо виходу олії, сорти мали реакцію на зміну норми висіву насіння. При меншій нормі висіву – 4 млн шт/га, відсоток жиру в насінні зростав на 0,2- 0,6 %, порівняно до більшої норми висіву – 5 млн шт/га. Нашими дослідженнями було виявлено, що найвищий середній вміст жиру в зерні льону олійного накопичувався при нормі висіву насіння 4 млн шт/га, а саме у сорту Світлозір – 44,5 %, тоді як найменший середній вміст жиру в зерні льону формувався при нормі висіву насіння 5 млн шт/га у сорту Живинка – 41,5 %. Дослідні ділянки льону олійного, які були оброблені по вегетації борними мікродобривами у всіх варіантах норми, збільшували частку жиру в зерні від 1,0 % до 1,4 %, порівняно до необробленої ділянки (контролю). За результатами досліджень встановлено, що найбільший вміст жиру в насінні та виходу олії із одного гектара, був при обробці нормою 150 г/га діючої речовини бору, препаратом Borogreen L, що склало 45,5% жиру (із 5 перевищенням контролю на 1,4% жиру) та вихід олії з одного гектара – 0,98 т/га (що більше контролю на 0,15 т/га). Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри, Вченої ради факультету агротехнологій і природокористування, Закладу вищої освіти «Подільський державний університет», та апробовано у виступах і доповідях на наукових конференціях (2020-2022 рр.). Публікації результатів досліджень. За результатами наукових досліджень опубліковано 12 наукових праць, з яких: 3 статті у фахових виданнях України, 1 – у закордонному виданні, 8 – матеріалів конференцій. Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 146 сторінках машинописного тексту, в тому числі основного тексту – 127 сторінок. Містить анотацію, вступ, 5 розділів, висновки, рекомендації виробництву, список використаних джерел та додатки. Робота включає 38 таблиць, 23 рисунків та 14 додатків. Список використаних джерел налічує 226 найменувань, з яких 24 – латиницею. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/12236 |
Тип: | Дисертація |
Розташовується у зібраннях: | Дисертації |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Дисертація Кучер І.П..pdf | 2,03 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.