ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ШАВЛІЇ МУСКАТНОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Abstract

Грохольська Т.М. Оптимізація елементів технології вирощування шавлії мускатної в умовах Лісостепу західного – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 – Агрономія. – Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», Кам’янець-Подільський, 2023. Метою наших досліджень було вивчити біологічні особливості вирощування шавлії мускатної. Встановити залежність продуктивності культури від комплексу агротехнічних заходів в умовах Лісостепу західного. Дослідження виконувались впродовж 2018–2022 років на дослідних ділянках кафедри рослинництва, селекції та насінництва Закладу вищої освіти «Подільський державний університет», які знаходилися в м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області. Уперше для умов Лісостепу західного України встановлено: строк сівби, норму висіву насіння, схему та строк садіння, описано фази росту та розвитку рослин шавлії мускатної, доцільність застосування розроблених елементів технології вирощування шавлії мускатної, проведено економічну оцінку технології вирощування досліджуваних факторів. Закладалось два двохфакторних досліди. У першому досліді вивчали: розмноження насінням у весняний, літній строк сівби; норму висіву (4 кг; 6 кг; 8 кг; 10 кг.) У другому досліді вивчали: розмноження кореневищами у весняний, осінній строк садіння за схеми (30×45 см; 45×45 см; 45×60 см; 60×60 см) Встановлено, що найвищий показник схожості 95% залежно від строку сівби та норми висіву насіння був за весняного строку сівби і норми висіву насіння 8 кг/га, а найменший показник схожості 72% отримано за літнього строку сівби та норми висіву 10 кг/га. Досліджено, що тривалість фаз росту і розвитку шавлії мускатної залежить від норми висіву насіння і строку сівби протягом першого та

3 другого років вегетації рослин. Тривалість періоду фази цвітіння за весняного строку сівби у 2-й рік вегетації за норми висіву насіння 8 кг/га у весняний строк сівби становила від 33 доби, що порівняно з контролем (6 кг/га) збільшилось на 3,1%, а за літнього період фази цвітіння становив 30 діб. В результаті спостережень та обліків визначено, що виживання шавлії мускатної залежно від строку сівби та норми висіву насіння впродовж років досліджень знаходилось в межах від 90 до 97%. Найдовший період тривалості фаз росту і розвитку рослин шавлії мускатної відмічено на 2-й рік вегетації. На формування величини показників продуктивності рослин, таких як: кількість квіток на рослині, маса суцвіть, маса листків та маса рослини більший вплив мала норма висіву насіння 8 кг/га за весняного строку сівби. Кореляційний аналіз показав, що зв’язок між висотою рослин та масою рослин за весняного та літнього строків сівби є сильним, оскільки r=0,99. Аналогічну тенденцію показав зв’язок між кількістю квіток (штук на рослині) та масою суцвіть. І також залежності між масою рослини та масою листків кореляційного аналізу за весняного і літнього строку сівби є сильними (r =0,99). Дослідженнями встановлено, що оптимальною площею листкового апарату характеризувались рослини за весняного строку сівби нормою висіву насіння 8 кг/га , а мінімальною – за літнього строку нормою висіву 4 кг/га. Площа листків шавлії мускатної становила 32,2–37,1 тис. м 2 /га, а за

літнього – 31,9–36,3 тис. м2

/га. На формування площі листкового апарату найбільший вплив забезпечив весняний строк садіння за схемою 45×60 см, показник знаходився в межах 34,0–32,4 тис. м2

/га, що перевищувало контрольний варіант (45×45 см) на 2,99–1,94%. Щодо осіннього строку сівби вплив факторів був менший, значення коливались в межах 29,0– 30,2 тис. м2 /га. Найвищий показник фотосинтетичного потенціалу протягом років досліджень становив 611,3 тис. м2

× діб / га за весняного строку сівби

нормою висіву насіння 8 кг/га.

4 Оптимальне значення показника фотосинтетичного потенціалу залежно від строків і схем садіння отримано 545,3 тис. м2

× діб / га за схеми

(45×60 см) у весняний строк (друга декада квітня). Встановлено, що урожайність суцвіть 1-го року вегетації була в межах 1,06–2,07 т/га; 2-го року вегетації – в межах 3,31–5,21 т/га залежно від строку сівби та норми висіву насіння. В середньому за роки досліджень оптимальні значення урожайності 4,31–5,21 т/га сформували посіви весняного строку сівби нормою висіву насіння 8 кг/га, що перевищувало контроль (6 кг/га) на 3,1 – 10,6%. Дослідженнями доведено, що на формування урожайності суцвіть шавлії мускатної другого року вегетації мала вплив схема садіння кореневищами. Оптимальні показники урожайності 4,21–5,11 т/га отримано за схеми (45×60 см) з перевищенням контролю (45×45 см) на 2,93– 17,5%. Встановлено залежність урожайності зеленої маси шавлії мускатної від досліджуваних чинників. В середньому за 2019–2022 роки найвищий показник урожайності – 16,2 т/га отримано за весняного строку сівби нормою висіву насіння 8 кг/га, що на 14,5 % перевищило контрольний варіант. Мінімальне значення 12,9 т/га сформували посіви літнього строку сівби нормою висіву 4 кг/га. Дослідження впливу схем садіння за різних строків показали істотний вплив факторів на урожайність зеленої маси шавлії мускатної. Встановлено, що урожайність зеленої маси впродовж років досліджень за весняного строку та схеми (45×60) знаходилась в межах від 15,0–13,8 т/га, що на 4,7–11,1 % більше від контролю, а найменший показник становив 13,1–11,1 т/га за осіннього строку та схеми садіння (30×45). В середньому за роки досліджень умовний збір ефірної олії з суцвіть шавлії мускатної залежно від строків сівби і норми висіву насіння знаходився в межах 8,86–6,15 кг/га. За результатами досліджень визначено, що умовний збір ефірної олії з суцвіть шавлії мускатної за

5 весняного строку сівби нормою висіву насіння 8 кг/га становив від 16,9 до 17,9 кг/га, що перевищувало контроль відповідно на: 18,0 та 20,2%. В результаті проведених досліджень визначено, що умовний збір ефірної олії з суцвіть рослин шавлії залежно від строків садіння та схем коливався в межах від 8,8 кг/га до 16,1 кг/га. Оптимальні значення були за весняного строку садіння схемою (45×60), що становило 15,2–16,1 кг/га, з перевищенням контролю на 19,1–22,6%. Облік умовного збору ефірної олії з листків шавлії мускатної показав залежність від строку сівби та норми висіву насіння. Так, в середньому за роки досліджень оптимальний вихід олії з гектарної площі посіву 14,0– 15,4 кг/га отримано за весняного строку сівби нормою висіву насіння 8 кг/га, перевищення контролю становило 24,8–25,9 % Дослідження показали, що умовний збір ефірної олії з листків шавлії мускатної залежно від строку та схеми садіння знаходився в межах від 12,5 до 6,7 кг/га. Оптимальні показники отримано за весняного строку садіння за схемою (45×60). Розрахунки економічної ефективності свідчать про те, що найприбутковішим виявився весняний строк сівби за норми висіву насіння 8 кг/га, умовно чистий прибуток на цьому варіанті склав 155 160 грн/га, що на 14,3% більше від контролю, а рівень рентабельності – 226,8%. Максимальний економічний ефект показав варіант схеми садіння (45×60) за весняного строку садіння з рівнем рентабельності 62,9%, тобто з перевищенням контролю на 9,0%.