ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Abstract

Овес голозерний – досить привабливий об’єкт для селекції, який завдяки своїм корисним властивостям набирає попу- лярності і в Україні. Однак слабка пристосованість до умов навколишнього середовища культури стримує її подальше поши- рення. Це свідчить про необхідність створення нових голозерних сортів, які б забезпечили високі врожаї в широкому діапазоні варіювання природних умов. А отже, вивчення й оцінка нових генотипів вівса голозерного в умовах східної частини лівобереж- ного Лісостепу України є актуальною темою для подальшої селекційної роботи. Мета та завдання нашого дослідження полягали у вивченні колекційних зразків, які представлені 26-ма сортами вівса голозерного із 6 країн світу, за основними господарсько-цінними ознаками та виділення на основі отриманих результатів найбільш перспективних зразків – джерел цінних ознак. Дослідження проводили протягом 2019–2021 років на базі Науко- во-навчального виробничого центру «Дослідне поле» Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докуча- єва. Колекційні зразки вівса голозерного висівали в оптимальні строки після попередника – чорний пар. Було проведено польові та лабораторні дослідження за такими показниками, як: висота рослин, довжина волоті, кількість колосків у волоті, кіль- кість зерен у волоті, маса зерна з волоті, маса 1000 зерен, урожайність, згідно із загальноприйнятими методиками. Метеорологічні умови, що склалися під час вегетації в період вивчення матеріалу, дали можливість проаналізувати колекційний матеріал і оцінити його. У результаті досліджень установлено, що за проявом таких ознак, як урожайність, кількість зерен у волоті, маса зерна з волоті та маса 1000 зерен, колекційні зразки істотно різнилися один від одного. Однак на рівень прояву цих ознак, окрім сортових особливостей, мали вплив і умови навколишнього середовища. За середніми даними досліджень виділено кращі сортозразки за проявом таких господарсько-цінних ознак: за врожайністю – у 2019–2021 роках сорти Алдан, Аграмак, Бекас, Вировец, Валдин 765; за кількістю зерен у волоті у 2019–2021 роках – Алдан, Аграмак, Муром, Бекас, Офеня; за масою 1 000 зерен за три роки досліджень – Помор, Корольок, Голец, Litovskij Nadij. Ці зразки є цінними генетичними джерелами для використання в умовах східної частини лівобережного Лісостепу України. Проаналізовано кореляційну залежність урожайності з основними господарсько-цінними ознаками, установ- лено позитивні та негативні кореляції. Відмічено, що врожайність сортів найбільше корелює з кількістю зерен у волоті (r = 0,72–0,88) і масою зерна з волоті (r = 0,70–0,90), а тому варто звертати увагу на дані показники першочергово.