ЕЛЕМЕНТИ БІОЛОГІЗАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ПОЛІПШЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ЯКІСНОГО СКЛАДУ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

Abstract

У сучасних системах ведення землеробства використання значної кількості хімічних препаратів призвело до появи деградованих агроценозів, погіршення якості вирощеної продукції, тому впровадження у технології вирощування біологічних препаратів може частково знизити хімічне навантаження на поля, підвищити врожайність, поліпшити якість продукції та у цілому сприяти покращенню екологічного стану довкілля. Метою наших досліджень була оцінка якісних показників зерна сортів пшениці озимої залежно від способів застосування біологічно активних препаратів в умовах Західного Лісостепу. У статті наведено результати польових та лабораторних досліджень впливу біологічно активних препаратів Триходермін, Агат 25 К та ПМК-ЗР за різних способів їх застосування (обробка насіння, обприскування посівів, обробка насіння + обпри- скування посівів) на масу 1 000 зерен, міст білка та сирої клейковини в зерні різних сортів пшениці озимої за вирощування в умовах Західного Лісостепу. За результатами трирічних досліджень виявлено більш адаптовані до умов зони вирощування та більш продуктивні сорти пшениці озимої. Установлено більш ефективний спосіб застосування біологічно активного пре- парату в розрізі сортів та математично підтверджено їхній вплив на показники якості зерна. Визначено, що досліджувані препарати та способи обробки вплинули на масу 1 000 зерен із перевищенням контролів на 0,1–2,0 г. Найбільш ваговитим зер- ном характеризувався сорт пшениці озимої Кубус: на контрольних варіантах показник маси 1 000 зерен у середньому за роки досліджень становив 45,3 г. Проте реакцію на біопрепарати краще виявив сорт Здобна: обробка насіння біопрепаратом Триходермін сприяла підвищенню показника на 1–1,5 г, а обприскування вегетуючих рослин та дворазова обробка (насіння + посів) – на 1,8–2,0 г, тоді як на сортах Аріївка та Кубус показник підвищився відповідно на 0,7 та 0,5–1,0 г. Установлено, що досліджувані сорти пшениці характеризувалися різним умістом білка, на контролях показник становив у розрізі сортів: Аріївка – 13,1%, Здобна – 13,5 та Кубус – 11,0%. Найбільший ефект від застосування біопрепаратів був у сорту Аріївка на варіанті обприскування посівів та дворазової обробки (насіння + посів), показник становив 13,8–14,0%, тобто з перевищен- ням контролю на 0,7–0,9%. Результатами аналізів доведено, що максимальний уміст сирої клейковини був у сорту Здобна, а найменший – у сорту Кубус. Сорт пшениці озимої Аріївка щодо впливу біологічних препаратів на вміст клейковини виявився найбільш пластичним, оскільки перевищення контролів становило 0,4–1,5%.