Аналіз етіологічної структури та епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу великої рогатої худоби в Хмельницькій області за 2018 - 2022 р.р.

Abstract

Вивченню епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу, власне, великої рогатої худоби, присвячено значну кількість робіт ряду дослідників, проте, вона має тенденцію постійно змінюватись і тому потребує систематичного вивчення, так як, з’являються нові серовари лептоспір, які можуть бути небезпечними і для здоров’я людей, і для тварин. Аналіз епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу великої рогатої худоби проведено по 16 районах Хмельницької області. Сироватки крові тварин досліджувались в РМА за загальноприйнятою методикою з 9-ма серологічними групами лептоспір: Hebdomadis, Icterohaemorrhagiae, Canicola, Grippotyphosa, Pomona, Tarassovi, Kabura, Polonica, Bratislava. Як показали результати досліджень, специфічні антитіла в діагностичних титрах у великої рогатої худоби виявлені до лептоспір серотипів: Icterohаemorrhagiaе (8,09%); Grippotyphosa (5,30%), Pomona (6,54%), Kabura (15,58%), Polonica (0,31%), Bratislava (37,7%). Антитіла до лептоспір серотипів Hebdomadis , Caniсola і Tarassovi не були виявлені. У 26,48 % досліджених тварин виявлені специфічні антитіла до декількох серотипів. Найчастіше спостерігали позитивні реакції з антигенами L. Kabura у 15,58%, та L. Bratislava у 37,7%. Найбільший відсоток серопозитивних в РМА щодо збудників лептоспірозу тварин із загальної кількості обстежених було виявлено в 2021 році ( 4,53%), найменшу кількість серопозитивної великої рогатої худоби із всієї дослідженої було виявлено в 2018 році (0,4%). Якщо проаналізувати епізоотичну ситуацію по районах області, то найбільше випадків реагуючих щодо лептоспірозу тварин було виявлено в Чемеровецькому ( 69 голів), Летичівському ( 39 голів) та Городоцькому (36 голів) районах.