Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/1155
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГерасименко, Тамара-
dc.date.accessioned2018-01-25T10:16:54Z-
dc.date.available2018-01-25T10:16:54Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.urihttp://188.190.33.56:7980/jspui/handle/123456789/1155-
dc.description.abstractВступ. Трансформація національної економіки, динамічність, нестабільність та невизначеність зовнішнього середовища обумовлюють необхідність перегляду теоретичних і методологічних засад економічного аналізу як цілісної системи знань, використання якої дозволяє формувати інформаційне підґрунтя прийняття управлінських рішень. Відсутність комплексного і системного підходів при дослідженні проблем теорії та методології економічного аналізу гальмує його розвиток і перешкоджає його адаптації до сучасних умов господарювання. Методи. Дослідження ґрунтується на діалектичному методі пізнання. Історичний метод використаний при виявленні характерних особливостей парадигм економічного аналізу та уточненні його функцій. Загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція і дедукція слугували базисом для виявлення проблем розвитку економічного аналізу, а деталізація та узагальнення – для здійснення класифікації його принципів. Результати. Аргументовано доцільність виокремлення парадигм економічного аналізу XX і XXI століть та охарактеризовані притаманні їм риси з урахуванням відповідних соціально-економічних реалій. Доведена необхідність зміни парадигми економічного аналізу XX ст. у зв’язку з її неадекватністю сучасним економічним реаліям. Ідентифіковані проблеми, що позиціонуються в теоретичній та методологічній площинах, які перешкоджають зміні парадигми і гальмують розвиток економічного аналізу. Визначені структурні елементи теорії і методології економічного аналізу та запропоновані їх уточнення і доповнення в умовах нестабільності, невизначеності та ризиків функціонування підприємств і посилення тиску інституціонального середовища. Обґрунтовано доцільність доповнення традиційних функцій економічного аналізу – оціночної, діагностичної та пошукової такими як: захисна, інформаційно- комунікаційна та контрольна. Проведено класифікацію принципів економічного аналізу із виокремленням філософських, методологічних та організаційних. Перспективи. Перехід до нової парадигми економічного аналізу, що передбачає зміну часової спрямованості аналітичних досліджень, розширення функцій, уточнення принципів та збільшення об’єктів аналізу потребує перегляду використовуваних методик аналізу господарської діяльності. Відповідно, подальші дослідження будуть присвячені оцінці ефективності застосовуваних методик та їх вдосконаленню у контексті якнайповнішого задоволення інформаційних потреб у прийнятті управлінських рішень.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectекономічний аналізuk
dc.subjectпарадигмаuk
dc.subjectметодологіяuk
dc.subjectпринципиuk
dc.subjectфункціїuk
dc.subjectпредметuk
dc.subjectоб’єктuk
dc.titleТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ У КОНТЕКСТІ ЗМІНИ ЙОГО ПАРАДИГМИuk
dc.title.alternativeTHEORETICAL AND METHODOLOGICAL CHALLENGES IN ECONOMIC ANALYSIS DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF ITS PARADIGM SHIFTuk
dc.typeСтаттяuk
dc.citation.jtitleІнститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізаціїuk
dc.citation.issue3 (2016)uk
dc.citation.spage58uk
dc.citation.epage68uk
Розташовується у зібраннях:ІНСТИТУТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ - Випуск 3 (2016)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
IACA-16-3-58-68.pdf545,21 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.