ФОРМУВАННЯ СЛОВОТВІРНОЇ СТРУКТУРИ ІМЕННИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ОПРЕДМЕТНЕНОЇ ДІЇ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ (К. XVІІ – П. XXІ СТ.СТ.)

Abstract

Роботу присвячено дослідженню динаміки словотвірної структури та еволюціонування підсистеми віддієслівних іменників з опредметненим значенням дії, процесу, стану в новій українській мові кінця XVІІ – початку XXІ ст. ст. Теоретично обґрунтувано специфічність словотвірної категорії опредметнених значень дієслівних предикатів. Одним із завдань дослідження було виявити фонд девербативних іменників з опредметненим значенням дії, процесу, стану в різні періоди нової української мови, простежити історію розвитку системи словотвірних типів віддієслівних іменників з опредметненим значенням дії к. XVІІ – п. XXІ ст.ст. крізь призму їх лексико-словотвірних груп та описати функціонально-семантичну дистрибуцію транспозиційних іменникових формантів.