Please use this identifier to cite or link to this item:
http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/10783
Title: | РОЗВИТОК СУФІКСАЛЬНОЇ СЛОВОТВІРНОЇ ПІДСИСТЕМИ ІМЕННИКІВ ІЗ ТРАНСПОЗИЦІЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ ОПРЕДМЕТНЕНОЇ ДІЇ (УТВОРЕННЯ ІЗ СУФІКСОМ -ІНН(Я)) |
Authors: | Максимець, О. М. |
Issue Date: | 2022 |
Journal Title: | НАУКОВИЙ ВІСНИК МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ |
Journal Issue: | 58 |
Citation: | Максимець О. М. РОЗВИТОК СУФІКСАЛЬНОЇ СЛОВОТВІРНОЇ ПІДСИСТЕМИ ІМЕННИКІВ ІЗ ТРАНСПОЗИЦІЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ ОПРЕДМЕТНЕНОЇ ДІЇ (УТВОРЕННЯ ІЗ СУФІКСОМ -ІНН(Я)). НАУКОВИЙ ВІСНИК МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Cерія: ФІЛОЛОГІЯ. Видавничий дім «Гельветика». № 58. 2022. С.97-100. |
Keywords: | словотвір;опредметнена дія;іменник;суфікс;історія;розвиток |
Abstract: | Деривати із загальним словотвірним значенням опредметненої дії становлять значну групу лексики в українській мові. Систему формантів, що беруть участь у творенні зазначених іменників, складають праслов’янські, власне українські та запозичені суфіксальні морфеми. У роботі ми визначаємо лексико-словотвірні групи віддієслівних іменників, що творяться за допомогою суфікса -інн(я), простежуємо їх динаміку та визначаємо сферу функціонування. Девербативні іменники з суфіксом -інн(я), утворювані від дієслівних основ на -и та приголосний, на відміну від дериватів на -нн(я), що номінують протяжну, розгорнуту в часі дію, мають дещо послаблене значення процесності. Обстежені джерела починають фіксувати розглядані девербативи переважно з XІX століття. Цей тип віддієслівних іменників охоплює похідні, що формують кілька лексико-словотвірних груп, серед яких за кількісним складом виокремлюються насамперед субстантиви на позначення процесів, пов’язаних із трудовою та професійною діяльністю людей (красіння, ліпіння, свердління, квасіння, косіння), а також похідні, що є назвами стосунків між людьми (сваріння, сердіння, застережіння) та ін. Досить активно поповнювалась група номенів переміщення, пересування, руху (лазіння, вивозіння, ходіння) тощо. Склад інших лексико-словотвірних груп в основному сформувався за рахнок ресурсів нової української мови: іменники на позначення комунікативної діяльності (верзіння, говоріння, лепетіння), назви психічного стану (оздоровління, полегшіння, потрясіння), процесів, пов’язаних з інтелектуальною діяльністю (лічіння, мисління) тощо. Зростання рівня продуктивності відповідного словотвірного типу фіксується лише в іменниках на позначення процесів, пов’язаних із трудовою та професійною діяльністю людини. Для інших ЛСГ модель ДО + -інн(я) виявилася непродуктивною. З другої половини XX ст. частина дериватів окремих ЛСГ (іменників на позначення стосунків між людьми, процесів, пов’язаних із інтелектуальною діяльністю та деяких інших) вийшла з активного вжитку. |
URI: | http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/10783 |
Type: | Стаття |
Appears in Collections: | Статті |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Максимець 23.pdf | 481,02 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.