Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/10783
Назва: РОЗВИТОК СУФІКСАЛЬНОЇ СЛОВОТВІРНОЇ ПІДСИСТЕМИ ІМЕННИКІВ ІЗ ТРАНСПОЗИЦІЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ ОПРЕДМЕТНЕНОЇ ДІЇ (УТВОРЕННЯ ІЗ СУФІКСОМ -ІНН(Я))
Автори: Максимець, О. М.
Дата публікації: 2022
Назва журналу: НАУКОВИЙ ВІСНИК МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Випуск №: 58
Бібліографічний опис: Максимець О. М. РОЗВИТОК СУФІКСАЛЬНОЇ СЛОВОТВІРНОЇ ПІДСИСТЕМИ ІМЕННИКІВ ІЗ ТРАНСПОЗИЦІЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ ОПРЕДМЕТНЕНОЇ ДІЇ (УТВОРЕННЯ ІЗ СУФІКСОМ -ІНН(Я)). НАУКОВИЙ ВІСНИК МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Cерія: ФІЛОЛОГІЯ. Видавничий дім «Гельветика». № 58. 2022. С.97-100.
Ключові слова: словотвір;опредметнена дія;іменник;суфікс;історія;розвиток
Анотація: Деривати із загальним словотвірним значенням опредметненої дії становлять значну групу лексики в українській мові. Систему формантів, що беруть участь у творенні зазначених іменників, складають праслов’янські, власне українські та запозичені суфіксальні морфеми. У роботі ми визначаємо лексико-словотвірні групи віддієслівних іменників, що творяться за допомогою суфікса -інн(я), простежуємо їх динаміку та визначаємо сферу функціонування. Девербативні іменники з суфіксом -інн(я), утворювані від дієслівних основ на -и та приголосний, на відміну від дериватів на -нн(я), що номінують протяжну, розгорнуту в часі дію, мають дещо послаблене значення процесності. Обстежені джерела починають фіксувати розглядані девербативи переважно з XІX століття. Цей тип віддієслівних іменників охоплює похідні, що формують кілька лексико-словотвірних груп, серед яких за кількісним складом виокремлюються насамперед субстантиви на позначення процесів, пов’язаних із трудовою та професійною діяльністю людей (красіння, ліпіння, свердління, квасіння, косіння), а також похідні, що є назвами стосунків між людьми (сваріння, сердіння, застережіння) та ін. Досить активно поповнювалась група номенів переміщення, пересування, руху (лазіння, вивозіння, ходіння) тощо. Склад інших лексико-словотвірних груп в основному сформувався за рахнок ресурсів нової української мови: іменники на позначення комунікативної діяльності (верзіння, говоріння, лепетіння), назви психічного стану (оздоровління, полегшіння, потрясіння), процесів, пов’язаних з інтелектуальною діяльністю (лічіння, мисління) тощо. Зростання рівня продуктивності відповідного словотвірного типу фіксується лише в іменниках на позначення процесів, пов’язаних із трудовою та професійною діяльністю людини. Для інших ЛСГ модель ДО + -інн(я) виявилася непродуктивною. З другої половини XX ст. частина дериватів окремих ЛСГ (іменників на позначення стосунків між людьми, процесів, пов’язаних із інтелектуальною діяльністю та деяких інших) вийшла з активного вжитку.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/10783
Тип: Стаття
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Максимець 23.pdf481,02 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.